Якщо навколишнє середовище виявляє до людини вимоги, а деякі з них важко адаптуються в силу їх особистісних чи вікових особливостей, то в них може розвинутись відчуття соціальної, психічної і соматичної напруги, а це загроза дезадаптації.
Дезадаптація – це формування неадекватних механізмів пристосування людини до умов навколишнього середовища, порушень в поведінці, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, негармонійний розвиток особистості.
Шкільна дезадаптація – втрата дитиною навчальної мотивації, низька успішність, конфліктність у спілкуванні з учителями й однолітками; схильність до асоціальної поведінки, низька самооцінка, домінування негативного емоційного напруження.
"РОКИ ЧУДЕС" — так називають дослідники перші п'ять років життя дитини. Закладеш в цей час емоційне ставлення до життя, до людей, наявність або відсутність стимулів до інтелектуального
розвитку справляють вагомий вплив на всю подальшу поведінку і спосіб мислення людини.
Результати показали, що шестирічні діти мають більші фізичні та пізнавальні можливості, відносно вищу чутливість до навчання. В той же час доводиться враховувати, що вони вирізняються підвищеною збудливістю, емоційністю, досить швидкою втомлюваністю, нестійкістю уваги, ситуативністю поведінки.
Фактично “неготові” діти – це контингент ризику мати найбільші труднощі, ризику невстигання, ризику поглиблення вже наявних відхилень в стані здоров’я або захворіти від надмірних навантажень і перевтомлення.
Фізична готовність до навчання характеризує функціональні можливості і стан здоров’я.
Спеціальна готовність до навчання - рівень здібностей дитини щодо читання, письма й лічби.
Психологічна готовність до навчання. Вона передбачає готовність розумову, мотиваційну, емоційно-вольову й соціальну.
Немає коментарів:
Дописати коментар